Завдаток, аванс чи безпідставно набуті кошти

У зв’язку з невиконанням відповідачем (підрядником) взятих на себе зобов’язань щодо виготовлення, поставки та монтажу меблів по індивідуальному замовленню в обумовлені строки, позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою виготовити та змонтувати всі меблі у визначений строк та/або повернути замовнику сплачені кошти на відповідну  суму  та/або відмовитися від укладеного договору, а в подальшому позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору.

Позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 4 статті 849 ЦК України, щодо розірвання договору підряду в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати як безпідставно набутого майна.

 Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду застосувала до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та прийняла у справі нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів та витрати зі сплати судового збору за розгляд справи.

(ВС/КГС, у справі № 910/21154/17 від 15 лютого 2019 р.)

54321
(0 votes. Average 0 of 5)
Отставить отзыв

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *